Особливості НУШ: українська мова
Якби
запитати українських школярів, чи хочуть вони ходити до школи, мабуть, кожен
другий відповів би – ні. І причина тут не в тому, що діти не хочуть вчитися, а
в низькій мотивації це робити. Про це знають батьки, у цьому зізнаємося ми.
Світ швидко рухається уперед. І тепер недостатньо просто одержати знання. Найуспішніші системи освіти вчать дітей ці знання застосовувати й використовувати, роблять з дітей особистостей, які мислять і які будуть готові до викликів свого часу. Іншими словами, школа готує дітей до життя, а не до ЗНО чи екзаменів.
НУШ – це нова філософія в освіті, це зовсім інші підходи. Це компетентнісний підхід до здобуття знань. Дитина має не стільки мати велику суму знань, настільки вона повинна знати, де можна здобути ці знання, яким чином і як можна застосувати здобуті знання на практиці.
Навчання в НУШ відрізняється від традиційного: підходи, ставлення, стиль викладання, мобільність, можливості розвитку, творчості, креативності. Ці діти з початкової школи прийшли іншими. Вони вміють дружити, вони більш толерантні, мають іншу мотивацію. Якщо мотивація традиційної школи – це зазвичай оцінки, то ці діти приходять за знаннями.
З чого розпочинали пілотування? З модельних програм на вибір. Вони побудовані на зміні ціннісних орієнтирів, ставлень, на командній роботі. Далі - підручники і посібники. Кожен вчитель обрав до програми певний підручник. Але з часом ми отримали величезну кількість пропозицій тоненьких друкованих посібників для 5-х пілотних класів. І були надзвичайно розчаровані тим, що бачили. Це – частково модернізовані підручники, на яких змінили обкладинки, а сенс не змінився. Наступне – формувальне оцінювання. Для багатьох це виклик, з яким колеги впоралися.
А ще одним серйозним викликом для нас є проблема з тим, що ми не бачимо й не розуміємо перспективи розвитку реформи, не отримуємо суттєвої й детальної підтримки цієї реформи на рівні уряду, не знаємо, як розгортатиметься реформа з профільною школою.
Це тільки можновладцям здається, що до цього ще далеко.
Всім потрібне розуміння: куди ми йдемо? Якою буде освітня система вже за 10 років?
Реформа в освіті необхідна, та потрібно прожити нею перші 12 років, тобто дочекатися, доки школу закінчать сьогоднішні першокласники, а тоді – ми побачимо результат.
Освітня еволюція має відбутися на кожній ланці та в головах всіх причетних до освітнього процесу: директора, який керує звичайною школою, вчителя, який бере відповідальність за формування майбутньої Людини, і батьків, які хочуть лише найкращого для свого чада.
Бо ж, як справедливо сказав один з найкращих вчителів України, вчитель фізики та астрономії з Чернівців Пауль Пшенічка:
“Хороша школа – це коли діти поважають вчителів, вчителі поважають дітей, батьки підтримують школу в усіх своїх сподіваннях. І в результаті цього діти закінчуючи школу, несуть ось цю атмосферу в своє доросле життя. Вони виховують так само своїх дітей і тим самим будують майбутнє нашої країни”.
Вчитель української мови Моргулець Наталія Анатоліївна
Світ швидко рухається уперед. І тепер недостатньо просто одержати знання. Найуспішніші системи освіти вчать дітей ці знання застосовувати й використовувати, роблять з дітей особистостей, які мислять і які будуть готові до викликів свого часу. Іншими словами, школа готує дітей до життя, а не до ЗНО чи екзаменів.
НУШ – це нова філософія в освіті, це зовсім інші підходи. Це компетентнісний підхід до здобуття знань. Дитина має не стільки мати велику суму знань, настільки вона повинна знати, де можна здобути ці знання, яким чином і як можна застосувати здобуті знання на практиці.
Навчання в НУШ відрізняється від традиційного: підходи, ставлення, стиль викладання, мобільність, можливості розвитку, творчості, креативності. Ці діти з початкової школи прийшли іншими. Вони вміють дружити, вони більш толерантні, мають іншу мотивацію. Якщо мотивація традиційної школи – це зазвичай оцінки, то ці діти приходять за знаннями.
З чого розпочинали пілотування? З модельних програм на вибір. Вони побудовані на зміні ціннісних орієнтирів, ставлень, на командній роботі. Далі - підручники і посібники. Кожен вчитель обрав до програми певний підручник. Але з часом ми отримали величезну кількість пропозицій тоненьких друкованих посібників для 5-х пілотних класів. І були надзвичайно розчаровані тим, що бачили. Це – частково модернізовані підручники, на яких змінили обкладинки, а сенс не змінився. Наступне – формувальне оцінювання. Для багатьох це виклик, з яким колеги впоралися.
А ще одним серйозним викликом для нас є проблема з тим, що ми не бачимо й не розуміємо перспективи розвитку реформи, не отримуємо суттєвої й детальної підтримки цієї реформи на рівні уряду, не знаємо, як розгортатиметься реформа з профільною школою.
Це тільки можновладцям здається, що до цього ще далеко.
Всім потрібне розуміння: куди ми йдемо? Якою буде освітня система вже за 10 років?
Реформа в освіті необхідна, та потрібно прожити нею перші 12 років, тобто дочекатися, доки школу закінчать сьогоднішні першокласники, а тоді – ми побачимо результат.
Освітня еволюція має відбутися на кожній ланці та в головах всіх причетних до освітнього процесу: директора, який керує звичайною школою, вчителя, який бере відповідальність за формування майбутньої Людини, і батьків, які хочуть лише найкращого для свого чада.
Бо ж, як справедливо сказав один з найкращих вчителів України, вчитель фізики та астрономії з Чернівців Пауль Пшенічка:
“Хороша школа – це коли діти поважають вчителів, вчителі поважають дітей, батьки підтримують школу в усіх своїх сподіваннях. І в результаті цього діти закінчуючи школу, несуть ось цю атмосферу в своє доросле життя. Вони виховують так само своїх дітей і тим самим будують майбутнє нашої країни”.
Вчитель української мови Моргулець Наталія Анатоліївна