Особливості НУШ: інтегрований курс "Пізнаємо природу"
Метою природничої
освітньої галузі загальної середньої освіти є формування наукового мислення та культури
дослідження; розвиток системних уявлень про цілісність і розмаїття природи,
утвердження принципів сталого розвитку, ефективної, безпечної та
природоохоронної поведінки в довкіллі. Наша школа обрала два природничих
інтегрованих курси: модельну навчальну
програму «Пізнаємо природу». 5-6 класи (інтегрований курс)» для закладів
загальної середньої освіти (авт. Біда Д.Д., Гільберг Т.Г., Колісник Я.І.) для
5А класу та модельну навчальну програму
«Природничі науки. 5-6 класи (інтегрований курс)» для закладів загальної
середньої освіти (авт. Білик Ж.І., Засєкіна Т.М., Лашевська Г.А., Яценко В.С.)
для 5В класу.
Інтегрований курс
«Пізнаємо природу» для 5-6 класів є продовженням курсу «Я досліджую світ»
початкової школи й водночас є пропедевтичною основою вивчення природничих наук
у базовій школі. Новий ступінь вивчення природи забезпечує початок
систематизації знань про об’єкти і явища природи, формування первинних уявлень
про взаємозв’язок між світом неживої і живої природи, між організмами й
середовищем, поглиблює розуміння впливу діяльності людини на зміни, що
відбуваються в навколишньому середовищі. Такий підхід до відбору змісту
відповідає і віковим особливостям розвитку розумових операцій у молодших
школярів, і екологічним вимогам сучасного життя. Цей курс також завершує
вивчення природи в межах єдиного інтегрованого предмета, тому в змісті велику
увагу приділено розкриттю способів та історії пізнання природи людиною,
представлені основні природничі науки, визначена специфічна роль кожної з них у
дослідженні навколишнього світу та в житті людини.
Модельна навчальна
програма «Природничі науки» у 5–6 класах реалізовує наступність між початковою
і базовою освітою у вигляді одного навчального предмета – інтегрованого курсу –
і закладає основу для подальшого розподіленого вивчення природничих предметів
«Фізика», «Хімія», «Біологія», «Географія» у 7– 9 класах, об’єднаних однією
програмою. Інтегративний підхід, закладений у програмі, спрямований передовсім
не на інтеграцію змісту, а на подальше формування і розвиток ключових
компетентностей: компетентності в галузі природничих наук, техніки і технологій
та екологічної як провідних для цього курсу й розвиток інших ключових
компетентностей як інтегративних якостей особистості учня / учениці.
Зміст курсу «Пізнаємо природу» та його структура побудовані
на основі спірального принципу неперервного розширення та поглиблення знань з
певної проблеми; структурно-функціонального принципу в описі та поясненні явищ,
за якого досліджуються їхні елементи й залежності між ними в межах єдиного
цілого. Цей
курс реалізує діяльнісний, компетентнісний, особистісно орієнтований,
дослідницький, рефлексивний, проблемно-ситуативний та інші підходи до навчання. Діяльнісний
підхід – це така організація навчально-виховного процесу, за якої головна увага
приділяється активній, різнобічній, продуктивній, максимально самостійній
навчально-пізнавальній діяльності учнів.
Суттю
діяльнісного підходу є розвиток особистості учня на основі засвоєння ним
способів дій. Саме тоді школяр зможе сам учитися в класі та вдома. Ці способи –
основа формування компетенцій «уміння вчитися самостійно».
Реалізувати
діяльнісний підхід можна через логічні операції аналізу, синтезу, порівняння,
узагальнення і систематизації, класифікації, індукції й дедукції, виділення
головного тощо. Уміння використовувати ці логічні операції – серцевина
універсальних навчальних дій.
При вивченні абсолютної більшості тем
шкільних курсів можна і треба не лише використовувати ці розумові дії, а й
підкреслювати їхню необхідність, науковість, формувати в учнів уміння їх
успішно застосовувати, підкреслювати, що ці вміння не менш значимі, ніж сам
зміст матеріалу, що вивчається.
Інтегрований
курс «Пізнаємо природу» базової школи має чітко визначену практичну
спрямованість, яка реалізується під час організації спостережень у природі,
проведення експериментів, виконання практичних робіт і вправ, моделювання,
розв’язання ситуативних, проблемних, аналітичних завдань та досліджень,
організацію уроків-екскурсій, роботу з науково-популярною літературою,
інтернет-ресурсами тощо. Вони спрямовані на розвиток умінь і навичок роботи з
географічними картами та іншими джерелами інформації, а також передбачають
розв’язання природничих, екологічних та соціально-економічних завдань,
здійснення порівняльного аналізу, проведення мінідосліджень, дискусій,
презентацій тощо.
Під
час роботи в пілотних класах одним з основних методів, який використовую є дослідницький.
Такий спосіб організації пошукової
діяльності учнів сприяє набуттю умінь і
навичок самостійної роботи. Але під час проведення практичних робіт у деяких учнів виникли труднощі із здатністю
самостійно працювати із досліджуваними матеріалом, у частини – не достатньо
сформовані вміння працювати з обладнанням. Мені здається, це пов’язано із
виконанням більшості досліджень в початковій школі демонстраційно вчителем у зв’язку із
недостатнім матеріальним забезпеченням практичних досліджень. Проблеми виникли і під час запису висновків
по дослідах в зошит, оскільки в початковій школі висновки формулювалися, але
письмово не вимагалися.
Значний
вплив на результативність навчального процесу мають освітні технології:
проблемного, особистісно орієнтованого, перевернутого навчання, критичного
мислення тощо. Організація освітнього процесу передбачає:
-
зв’язок навчання із життям;
- підвищення мотивації учнів до навчання;
- реалізацію діяльнісного та компетентнісного
підходу до навчання;
-
розвиток самостійності й активності учнів;
-
розвиток уміння адаптуватися до дійсності;
- уміння спілкуватися, співпрацювати з
однолітками в процесі різних видів діяльності.
Протягом року ми відчували
підтримку колективу авторів модельної
програми «Пізнаємо природу» Біди Д.Д.,
Гільберг Т.Г., та Колісник Я.І. Допомогу
авторів програми ми одержували через організовані виданням «Генеза» онлайн
зустрічі, Viber групи, семінари,
організовані ХОІППО. Постійний зворотний зв’язок через анкетування та
вільне спілкування через соціальні мережі допомагає бути в курсі проблем інших
педагогів пілотних класів, швидко одержати методичну допомогу, поділитися
досягненнями та напрацюваннями з окремих видів діяльності. Авторами даної
модельної програми і в самій програмі, і в
розробленому
календарно-тематичному плануванні запропоновані орієнтовні види
навчальної діяльності до кожного уроку,
що дуже допомагає під час підготовки до занять.
Цими ж авторами розроблені та видаються видавництвом «Генеза» посібники
«Пізнаємо природу». Ми протягом року одержали чотири частини посібника.
Посібники яскраво ілюстровані, з великою
кількістю практичних завдань до кожного уроку, які спрямовані на формування
різних результатів навчання.
Але, оскільки ми
починаємо впроваджувати НУШ в середню школу, є й деякі проблеми. Так учні ще
мають деякі труднощі через спосіб подання навчального матеріалу. В початкових
класах переважна більшість природничих знань формувалась на висуванні гіпотез,
дослідженні проблеми та формуванні висновків. В п’ятому класі ми маємо
знайомити учнів з більшою кількістю наукового матеріалу, вчити аналізувати
наукові факти, терміни, розуміти поняття.
Також виникли деякі труднощі з оцінюванням учнів. Ми можемо лише
заохочувати учнів до навчання, але є незначна кількість п’ятикласників, які
зовсім не хочуть виконувати навіть дуже цікаві завдання. Чи можливе якесь
покарання, яке б стимулювало учнів? Вони вже звикли, що невиконане завдання ніяких наслідків не має. Запропоновані
рекомендації з оцінювання результатів навчання учнів поставили більше питань ніж
дали відповідей. На кінець семестру ми
оцінювали за такими групами результатів:
· Проводить
дослідження природи;
· Опрацьовує
та використовує інформацію;
· Усвідомлює
закономірності природи.
Отже, природнича освіта чітко спрямована на поетапне формування на
основі спірального принципу неперервного розширення та поглиблення знань з
певної проблеми, науковості, принципу інтеграції, що передбачає об’єднання
відомостей з різних наук із метою створення цілісної картини світу в учнів,
наступності, який забезпечує неперервну, послідовну освітню траєкторію
здобувачів освіти, наочності, екологічного
принципу, зв’язку навчання із життям.